Круглий стіл «Бізнес – Університети»: як налагодити ефективне співробітництво?

Кадровий потенціал є запорукою успішного розвитку підприємництва, а проблема продуктивного співвідношення теорії та практики у підготовці фахівців залишається найбільш актуальною в бізнесі та зосереджується в рамках питань:

• Чи можливо роботодавцям та університетам виробити спільну стратегію підготовки фахівців?
• Які компетенції повинні мати випускники навчальних закладів бізнес освіти?
• Яким чином новоспечений спеціаліст можна подолати перешкоду «досвід роботи» та стати конкурентоспроможним на ринку праці?

З метою розробки ефективної стратегії розвитку освітніх закладів та компаній в Київському інституті бізнесу та технологій 31 жовтня 2019 року був проведений круглий стіл «Бізнес-Університети», де викладачі, співробітники бізнесу та студенти розгорнули активну дискусію. У заході взяли участь:

• Власник салону краси «EVOLVE» Олена Лук’яненко
• Перший заступник директора страхової компанії «Укрфінстрах» Віталій Козловський
• Науковий співробітник Національної академії наук України, Директор Загальноукраїнського центру словникарства Маргарита Надутенко
• Начальник центру обслуговування споживачів ПрАТ «АК «Київводоканал» Іван Кравець
• Начальник управління залучення талантів АТ «Альфа-банк» Асмік Нерсісян
• Акаунт менеджер порталу Rabota.ua Анастасія Гусакова
• Представники адміністрації, викладацького складу та студентської громади Київського інституту бізнесу та технологій

Робота круглого столу тривала понад три години, і була відзначена інформативними думками та плідними ідеями, які послідовно висловлювалися учасниками. Пропонуємо вашій увазі предмет та головні концептуальні моменти дискусії.

Talent management в бізнесі: проблема дефіциту кваліфікованих кадрів

Презентація акаунт менеджеру порталу Rabota.ua висвітлила ряд проблем, пов’язаних із кадровим потенціалом українського ринку. Добірка статистичних даних, приведена Анастасією Гусаковою, надала змогу учасникам круглого столу сфокусувати увагу на найбільш актуальних кадрових проблемах.

Відтік людських ресурсів за кордон. Еміграція українців до Польщі, Словаччини, Чехії та інших європейських країн (із 1.01.2020 р. Німеччина дає дозвіл на працевлаштування іноземців) спричинює брак висококласних фахівців на українському ринку праці.

Низька мотивація здобувачів. Українські компанії не можуть конкурувати із зарубіжними за рівнем заробітної плати. Це спричинює небажання спеціалістів високого рівня заміщувати пропоновані вітчизняними роботодавцями вакансії

Складна адаптація до вимог роботодавця. Ненормований робочий день, вимога досвіду роботи, великий термін стажування із низькою заробітною платою, а також «змішування» службових обов’язків є негативними факторами, які відлякують здобувачів. Як результат дипломовані фахівці можуть відмовитися від своєї професії та піти заробляти більші гроші за допомогою некваліфікованої праці.

Учасники дискусії прийшли до висновку, що дефіцит кадрів на українському ринку пов’язаний із різними причинами, проте його негативні наслідки можуть стати фатальними для вітчизняного бізнесу. Складна економічна ситуація потребує розробки спільної програми дій між роботодавцями та закладами освіти, яка повинна бути реалізована у найкоротший термін.

Університет-студент-роботодавець: трьохстороння комунікація

Після постановки проблеми настала черга вислухати думку всіх учасників трьохстороннього переговорного процесу. Кожен із роботодавців, працівників освіти та майбутніх фахівців мав свою позицію щодо перспективного працевлаштування та успішної кар’єри молоді. Представники бізнесу, викладачі та студенти отримали можливість викласти свій погляд, враховуючи власні інтереси та перспективи розвитку.

Вимоги роботодавця. Ідеальним співробітником для компанії є здобувач, який зможе адаптуватися під всі вимоги компанії. Незалежно від досвіду роботи, головним для працівника є бажання навчатися та постійно розширяти свій перелік знань та вмінь.

Запити студента. Влаштовуючись на роботу за спеціальністю, студент має за мету здобуття досвіду роботи. Визнаючи вимоги роботодавця справедливими, молоді люди все ж таки наголосили, що їм потрібен гнучкий графік навчання. Щоб зробити успішну кар’єру у майбутньому, потрібно не просто отримати диплом, але і вивчитися спеціальним дисциплінам, що достатньо складно при переведенні на заочну форму навчання.

Роль університету. Як і роботодавці, так і студенти визнали за університетом роль посередника, який формує не лише професійні компетенції, але й гнучкі навички «soft skills» та ціннісно-світоглядні настанови. Головним завданням закладів вищої освіти є прийняти виклик бізнесу, та скоригувати навчальний процес, виходячи із відповіді на питання: «Хто стане замовником освітніх послуг та візьме на роботу випускників?»

Точки зору, висловлені під час дискусії, часто являли собою протилежні позиції, проте учасники змогли почути один одного та зрозуміти необхідність активної співпраці.

Бізнес – університети: базові положення стратегії співробітництва

Результатом роботи круглого столу стали спільні пропозиції викладачів, студентів та представників бізнес сегменту, які б могли сприяти вирішенню проблеми збереження кадрового потенціалу для українського роботодавця.

Запити на компетенції. Представники компаній та організацій внесли пропозицію сформувати перелік компетенцій, якими повинні володіти потенційні співробітники, щоб бути конкурентоспроможними прийняти заміщувати пропоновані компанією вакансії, навіть не маючи досвіду роботи.

Анкетування студентів. З метою налагодити «зворотний зв’язок» кожен із студентів повинен періодично відповідати на питання щодо власних вмінь та навичків, а також висловлювати свої побажання щодо майбутньої професійної реалізації.

Лекції роботодавців. Неможливо отримати уявлення про специфіку роботи компанії, якщо не контактувати з її представників. Обов’язковим пунктом співробітництва бізнесу та освіти повинні бути зустрічі із студентами, де майбутні спеціалісти зможуть задати актуальні для них питання.

Проходження практики. Одним із ефективних напрямків співробітництва є підписання договорів про практику. Під час навчання на випускному курсі, студент зможе пройти виробничу практику на підприємстві із перспективою подальшого працевлаштування.

Формування професійного фахівця є довготривалим та багатостороннім процесом, в якому повинні брати участь не лише викладачі та самі студенти, але і роботодавці. Стратегія залучення представників бізнесу до навчального процесу у закладах вищої освіти надасть можливість зробити із студента висококваліфікованого професіонала та всебічно розвинену особистість.

Адміністрація Київського інституту бізнесу та технологій висловлює надію на подальшу співпрацю Інституту із представниками бізнесу!

Пропозицією КІБіТ є активна модель взаємодії у форматі гостьових лекцій, робочих зустрічей, проходження практики та офіційного працевлаштування. Професійне навчання та активна соціалізація повинна доповнюватися закріпленням практичних навичків та здобуття реального досвіду роботи, що в подальшому стане запорукою успішної кар’єри випускника.

Єднаємо наші зусилля для спільного формуємо вітчизняних бізнес кадрів!